Притча «Краса»

Андрій Франко

Притча «Краса»

Descarga el folleto



Начитка - видео

Я стою під твоїми дверима та стукаю, а ти все не відчиняєш мені, тому що ти не можеш себе змусити жити в красі. А якщо ти зараз почуєш мій голос і відчиниш двері, я увійду в твоє життя та житиму в тобі, і ти матимеш красу.

Людина:

— А ти хто ?

Краса:

— Я краса!

Людина:

— Але ти не існуєш.

Краса:

— Правильно! Мене немає, але тільки у твоєму житті, тому що в тебе немає краси.

А коли ти мене приймеш і житимеш у красі, тоді мене знову не буде, а навіщо я тобі тоді, коли ти сам станеш мною всередині й зовні і житимеш у красі.

І Краса засміялася, і так красиво, що навіть людина це помітила.

— Так поясни мені, людино, чому ти не живеш у красі?

Людина:

— Я кричати хочу від безвиході, у мене в житті нічого не виходить, а ти кажеш: чому я не живу в красі?

Краса:

— Ось тому я і питаю тебе, людино.

Вас багато дивних, таких, як ти. Але є і ті на вашій землі, хто живе в красі.

Людина задумалась. І запитала:

— А як жити в красі?

І сіла слухати, випрямивши спину, щоб виглядати красиво.

І Краса продовжила:

— Потрібно думати позитивно, красиві думки опромінюють.

Якщо тебе шанують нечесні люди обманщиком, але ти своєю внутрішньою красою вірний;

Ти невідомий, але твою красу впізнають;

Тебе карають, але ти живеш своєю повною красою далі й не вмираєш;

Тебе засмучують, а ти завжди красиво радієш;

Ти не багатий, але ти багатьох своєю чарівною красою збагачуєш;

Ти майже нічого не маєш, але всім красиво володієш.

І Краса усміхнулася і зникла з життя людини, бо людина вже знову сиділа, згорбившись, тому що стала жити своїми старими звичками й не до краси їй було, і сіре життя повністю здолало її.

І минуло багато часу, і знову Краса постукала в її двері, і вона почула, бо хотіла цього, як кожна людина за своєю природою.

І тоді Краса запитала її:

— Чому ти завжди думаєш про мене, але до сих пір не живеш у красі?

І людина запитала її:

— А чому ти так довго не з’являлася в моєму житті, я тебе стільки разів кликала?

На це Краса відповіла:

— Запам’ятай, якщо ти захочеш зустрітися зі мною, що б ти, людино, не робила, завжди питай себе про мене:

а чи красиво я це роблю зараз?

І тоді ти станеш витонченою та відчуватимеш красиві погляди на собі інших людей, тому що краса притягує. І захопиться, і стане красивою душа твоя, і красою своєю обдаровуватиме людей.

Людина:

— Порадь мені ще щось перед тим, як знову піти, — попросила.

І Краса відповіла їй:

— Поводься так, як ніби вже в красі душа твоя і тіло, і тоді твій внутрішній світ красою своєю перетворить твій зовнішній світ.

І, дивлячись на тебе як людину у всій красі, за тобою підуть люди, і тоді я вже не піду від тебе ніколи.

Consigue el cuento